Раиса кириченко минуса

музика Анатолія Пашкевича слова Дмитра Луценка Знову наснилось дитинство, Тепле, як гарна весна. Вишня вдяглася в намисто, Мама щаслива й сумна. Там за село проводжала Долю мою молоду... Щедро мені щебетала Мамина вишня в саду. Вдаль голубими вітрами Весни за обрій пливли. Раннім туманом у мами Коси, як дим, зацвіли. Мати в тривогах вінчала Щастя жадане й біду... Радо мене зустрічала Мамина вишня в саду. Здавна близьке й сокровенне Все там, аж терпне душа. Начебто й мама до мене Стежкою в сад поспіша. Знов, як бувало, до столу Кличе, лиш в хату зайду... Ронить зацвіток додолу Мамина вишня в саду. Пісня любові й дитинства В серці бринить, як струна, Наче священна молитва З рідного краю луна. Та не порадує літо Душу мою молоду... Плаче тепер білим цвітом Мамина вишня в саду. Та не порадує літо Душу мою молоду... Плаче тепер білим цвітом Мамина вишня в саду.